Хто він? Для мене це людина, якій я довіряю і яка мене приймає. Безперечно. Я чекаю від нього підтримки та прийняття мене такою, якою є – з моїми переконаннями, цінностями, тарганами й тією «ненормальністю», яку я принесу з собою.
За якими критеріями я рекомендую вибирати терапевта? На перший погляд, їх може здатися не так вже й багато, проте якщо заглибитися в кожен з них це може ускладнити пошук, а потім і саму терапію.
Отже – ідеальний терапевт… Якщо у вас немає певного «психологічного» оточення і сарафанне радіо не може допомогти, варто звернутися до послуг спеціалізованих сайтів.
Інтуїтивно, переглядаючи фотографії, ви можете з упевненістю вибрати для себе як мінімум пару трійку людей, які приваблять вас рисами обличчя, мімікою, подачею себе на фото. Сподобатися може інтер’єр на фото, одяг людини, а може й обійми домашнього улюбленця. Усе це настільки інтуїтивно і неусвідомлено, що зводитися до елементарної симпатії. А далі йде відбір…
Перше, що має бути у терапевта, – основний вид терапії. Я не розумію, коли психотерапевти у себе на сторінках пишуть всього потрохи, начебто, терапія з елементами психоаналізу, гештальт-підходу, арттерапія, психодрами та, нумо, ще еріксонівський гіпноз згадаємо. Є все ж таки один основний вид терапії, яку психолог вибирає і на основі якої вибудовує стратегію своєї роботи. Окремі елементи використовувати, звісно, можна. Проте стрижень має бути один. Чи може бути таке, що спеціаліст освоїв кілька видів терапії? – Запитайте ви. Відповім, що звісно, може. Спеціальність терапевта така, що розвитку та пізнання себе та людей немає межі, однак найчастіше вибір спеціаліст зупиняється на тому, що «до душі».
Друге, на що я звертаю особливу увагу — особиста терапія! Сучасні інститути грамотно будують систему навчання, де кожен студент для того, щоб практикувати, має випробувати метод обраної психотерапії на собі, водночас опрацювавши свої життєві позиції. У терапії мені навряд чи знадобляться поради теоретиків. Я потребую, щоб мене чули, повертали мені мої процеси зрозумілою мені мовою і ділилися своїми почуттями, щоб допомогти мені усвідомити те, що відбувається. З упевненістю можу сказати, що це можуть бути лише люди з десятками годин особистої терапії, а це роки. Впродовж теми освоєння кількох видів терапії у фахівця – кількість годин вимірюється сотнями.
Вартість терапевта – мій третій критерій. Так, це баланс доступності та значущості. Доступність – це моє усвідомлення факту, що зміни життя шляхом психотерапії мені в принципі доступні. Значущість – ціна цього шляху для мене відчутна. Тоді я точно намагаюся отримати за кожну проведену з терапевтом годину максимум користі. Понад те, ринкова ціна терапевта свідчить, що він у процесі свого розвитку. Наведу приклад – коли мій терапевт підіймала мені ціну за нашу роботу, її основний аргумент був наступним – «Я занадто багато витрачаю на свій розвиток». Природно, що її розвиток насамперед відчувала на собі. За що їй дуже вдячна!
У вашого терапевта має бути супервізор. Мені важливо, щоби клієнти відчували результат від терапії. І мені важливо самій відчувати, що клієнт має результат. Однак як би парадоксально це не звучало – поняття «результат» у цьому випадку є широким і суб’єктивним. І так, щоб терапевт не нав’язував вам свій результат, і ви отримували те, що вам треба, рекомендую запитати, між іншим – чи є у вашого терапевта супервізор. Чимало художніх фільмів показує, наскільки це важливо. З серйозних – серіал «In Treatment», зі смішних – «Мій найкращий коханець», з детективно-кривавих – серіал «Ганнібал».
Особистість терапевта — сама по собі цілюща! Цей критерій важко описати теорією. Він відчувається лише на рівні почуттів. Прийшовши в кабінет, або поспілкувавшись з терапевтом, ви відразу визначите – чи це ваша людина і чи є в неї те, чого ви потребуєте.
На цьому мої критерії закінчуються. Вищепереліченого, на мою думку, цілком достатньо для старту терапії. На завершення хочу додати тільки те, що якими б дивними не були перші кроки в пошуках розв’язання проблем шляхом терапії, я вас точно підтримую. Навіть якщо досвід роботи з першим терапевтом здався якимось не таким, ваша потреба у розв’язання проблем нікуди не подінеться. Спілкуйтесь з іншими! Перед вступом до Гештальт-інституту я довго сумнівалася, йти мені туди чи ні. Й ректор цього інституту телефоном підкорила мене фразою, адже якщо ви зателефонували – значить у вас є потреба. Вона мала рацію. Ще один приклад насамкінець привів мені в процесі навчання інший викладач: «За теорією парадоксальних змін, якщо у вас проблеми з грошима – йдіть до найдорожчого терапевта, якщо проблеми у стосунках – йдіть до терапевта, у якого вони є».
До зустрічі!
